На главную  Библиотечка

Iван ДРАЧ 

* * * 

Єдина, з твоїх фантазiй 
Менi в пам'ятку єдина: 
Мужчина з крилом пiдбитим 
Схилився над юною жiнкою. 
Вуста її спрагло кличуть, 
А руки горять з розпуки, 
А перса пашать безсоромно, 
А юнi колiна тремтять. 
Мужчинi ж вона не до пари, 
Бо крила, хоча б пiдбитi, 
Йому пахнуть небом гордим. 
Нi знятися вiн не годен, 
Нi взяти її за дружину: 
Вiн - небесен, вона ж земна. 

А вона ж в очманiннi юнiм, 
Вся онiмблена мудрiстю статi, 
Так розкрилася чистим лоном, 
Так заламує руки в млостi, 
Затуливши собою вiд нього 
Своїх двiйко незламаних крил: 
Жiнка завжди лежить горiлиць 
На своїх нерозлiтаних крилах, 
Бо ж, поламана мудрiстю матерi, 
Лиш крильцятами персiв злiтає 
До мужчини з крилом пiдбитим: 

Єдина, з твоїх фантазiй 
Менi в пам'ятку єдина. 

*** 

На главную  Библиотечка







Rambler's Top100 Рейтинг@Mail.ru Луганский рейтинг WWWomen.ru WWWomen online!




Украинская баннерная сеть